Методичні рекомендації для проведення позакласного виховного заходу

            Даний проект присвячується IV новелі Української хартії вільної людини «Любити». У даному проекті ми хочемо дати можливість учням зрозуміти чим є любов у сучасному суспільстві, як вона проявляється та як її розглядали автори Української хартії вільної людини.

Цільова аудиторія – учні 7-8 класів

Тема: Любити – це більше, ніж бути багатим, бо любити – значить бути щасливим.

Вид заняття: виховний позакласний захід.

Мета:

дидактична: познайомити учнів із різними видами та проявами любові, з тим, як розуміють любов автори Української хартії вільної людини;

розвиваюча: cформувати інтерес до любові та її проявів;

виховна: виховувати почуття патріотизму, любові до рідної мови, Батьківщини, толерантне ставлення до інших, гордості за надбання української нації.

Завдання:

- провести соціальне опитування людей (дітей середнього шкільного віку, молоді), щоб визначити різницю у розумінні та сприйнятті любові;

- продемонструвати соціальний ролик, що висвітлюють дану тему, для того, щоб виховувати в учнів повагу до ближнього;

- провести розвиваючі ігри, щоб визначити на якому рівні учні розуміють любов.

План проекту:

1. Технологія “Асоціативний кущ”.

2. Відповіді на запитання. Аналіз відповідей людей (дітей молодшого та середнього шкільного віку, дорослих).

3. Аналіз новели “Любити” (Українська хартія вільної людини).

4. Робота в групах. Аналіз оповідань.

5. Перегляд відеоролика “Добро врятує світ” та його аналіз.

6. Рефлексія.

Четверта новела "Української хартії вільної людини"

Нам потрібна докорінна зміна ставлення один до одного.

Любити означає бажати ближньому добра.

У понятті «любов» ми виокремлюємо національний, соціальний і культурний смисл.

Для нашого суспільства «любити» насамперед означає виявляти толерантність до політичних і культурних поглядів, етнічної, релігійної та мовної приналежності інших співвітчизників, чий досвід і особиста історія, безумовно, різняться.

Толерантність є однією з найвищих ознак культури вільної людини, яка, додержуючись своїх принципів, визнає й приймає право іншого на інакшість.

Толерантність водночас не означає безпринципності: вона не дає визнання і виправдання тим, хто свідомо діє проти нашої держави, прагнучи її розколу чи занепаду, як і тим, хто переступає межі моралі.

Наша любов означає спільне національне утвердження української мови, яка й визначає обличчя України та нашого народу у світі.

Вона передбачає безумовну повагу до прав російськомовного українства і суворе додержання прав усіх національних громад нашої держави.

Любити означає не допускати будь-яких виявів ксенофобії, расизму, шовінізму, нацизму і сталінізму як найбрутальніших форм людської, національної, політичної, культурної і соціальної нетерпимості.

Любити означає відновлювати зв’язок поколінь в Україні, коли старші, навіть не поділяючи форм життєвого чи творчого пошуку молодших, підтримують їхній рух на нових шляхах.

Любити означає й те, що кожне наступне покоління з мудрістю ставиться до реалій своїх попередників і не прагне звести порахунки, але продовжити те, що є спільним надбанням і добром.

Любов до України — це примирення ветеранів війни: українських повстанців і радянських військовослужбовців.

Любити означає додержуватися національного погляду на власне минуле.

Бажання любити має допомогти накласти мораторій на «історичні війни», провоковані ззовні.

Любов — це зусилля соціальної справедливості, спрямоване на подолання прірви між багатими і бідними.

Любити означає підтримувати непорушний духовний зв’язок між українськими церквами, чиїм головним призначенням є служіння Богові й українському народові.